Більбергія привносить яскравий колорит Бразилії в будь-який інтер’єр. Незважаючи на пониклі квітки і найтонше листя, виглядає вона все одно екзотично і завидно пишно. Милуватися на густі кущики більбергій так само приємно, як і її квітами. Тим більше, що доглядати за більбергіями зовсім не складно. Цій рослині потрібен всього лише регулярний догляд. Його визначають прості, зрозумілі й новачкові правила. Головне — правильно підібрати умови і стежити за поливом.
З роду Більбергія в кімнатному квітникарстві популярною стала тільки одна рослина — більбергія поникла (Billbergia nutans). Вона росте великими групами-сімейками. Вузьке, жорстке, найчастіше зубчасте по краю листя з насиченим або сизувато-плямистим забарвленням виглядає дуже ошатно. І чим більша рослина, тим ефектніший вигляд має листя, що згинається дугами.
Більбергію вирощують у великих ємностях, що дають простір для росту діток і розвитку групи. У масі витонченого листя пониклі колоски суцвіть з дуже великими рожевими приквітками здаються справжніми коштовностями.
Щоб сповна насолодитися красою більбергій, варто не забувати про 10 головних моментів у вирощуванні цієї дивовижної рослини — простих правилах підбору умов і догляду.
1. Багато світла, але без прямих сонячних променів
У кімнатних умовах більбергію краще вирощувати на добре освітленому місці — підвіконні східного або західного вікна або близько до південних вікон. Але при повільному привчанні або початковій покупці привчених до півтіні рослин більбергії приємно здивують. Вони дуже пластичні і можуть пристосуватися до будь-якого місця, відмінно цвітуть і в м’якій півтіні, і в інтер’єрі світлих кімнат.
Для рослини рівень освітлення важливий і взимку, ємності краще перенести на більш освітлене вікно або присунути ближче до скла.
Незважаючи на світлолюбність, листя більбергії ніжніше за більшість Бромелієвих. І їх потрібно берегти від прямого сонця і в кімнатах, і на відкритому повітрі. Розсіювальні екрани — не єдиний варіант. Адже більбергію можна просто розмістити в інтер’єрі або з «правильним» сусідом.
2. Постійне омолодження
Більбергії розростаються великими групками, і помітити відмирання відцвітаючих розеток у них не завжди легко. Але саме цей процес найсильніше позначається на темпах росту і тривалості цвітіння. Сухі розетки потрібно видаляти без зволікання, відразу після висихання (зазвичай процес займає близько місяця після відцвітання). Робити це потрібно вручну й акуратно, даючи вільно розвиватися молодим рослинам-замінникам.
3. Свіже повітря понад усе
Більбергії, на відміну від багатьох своїх родичок, абсолютно не бояться протягів. Звичайно, різкого перепаду температур під час провітрювання взимку не витримають і вони, але якщо стрибка температури немає, більбергія не помітить протяг (а влітку відреагує на нього так само, як на винесення на свіже повітря).
Розміщення кущиків влітку в саду, на терасі або балконі — ідеальний варіант для цієї рослини. На відкритому повітрі більбергії перетворюються — ростуть і цвітуть набагато активніше. Від опадів рослину при цьому потрібно оберігати так само ретельно, як і від прямого сонця.
4. Захист від спеки
Більбергії добре ростуть у стриманих температурах і не люблять крайнощів. Найбільшої декоративності від їхнього листя можна домогтися при обмеженні температур в діапазоні від 20 до 25 градусів. Але при доступі свіжого повітря і підвищенні вологості повітря більбергія може винести і спеку.
5. М’яка прохолодна зимівля
Більбергії воліють зимувати в легкій прохолоді. Сильно знижувати температури для них немає потреби, досить перемістити горщики в більш прохолодне місце в будинку з температурою повітря від 15 до 18-20 градусів. Потрібно створити різницю з літнім режимом хоча б на кілька градусів.
Мінімально допустиме зниження для цієї культури — 12 градусів тепла. Але краще, якщо середня температура буде близька до 15 градусів.
6. Постійна вологість ґрунту обов’язкова
Більбергію часто рекомендують рясно поливати влітку і майже не поливати взимку. Але краса тонкого листя вимагає куди більш стабільного середовища. Вологість ґрунту для більбергії повинна бути середньою і постійною. Влітку рослину поливають так, щоб вода не застоювалася, ґрунт рівномірно воложився і підсихав тільки верхній шар субстрату.
Для будь-яких бромелієвих найпростіше домогтися ідеальної вологості, підтримуючи постійним рівень води у лійці, але для більбергій у великій групі часто вибирають простий класичний полив.
На зиму полив завжди скорочують відповідно до температур повітря, трохи сильніше підсушують ґрунт між цими процедурами (зазвичай достатньо 1 поливу на тиждень). Як і влітку, застій води в піддоні на зимівлі неприпустимий.
Якість води для більбергії важлива не менше, ніж для інших Бромелієвих. Поливати цю елегантну красуню варто тільки м’якою водою, температура якої відповідає температурі повітря.
7. Краще «переобережно» поводитися з підживленням
Більбергія не вітає надлишку добрив і добре розростається навіть без інтенсивних підживлень. Для цієї рослини краще підібрати спеціальні добрива для Бромелієвих і вносити їх із середньою частотою: 1 раз на 2-3 тижні половинною дозою або 1 раз на місяць — повною.
Завидна маса листя більбергії потребує підтримки навіть восени та взимку. Але підживлення з жовтня і до березня потрібно проводити обережно, 1 раз на 6-7 тижнів.
8. Обов’язкове зволоження у спеку
Більбергії напрочуд добре виносять звичайне повітря квартир і підвищеної вологості не потребують. Але з одним «але»: якщо температура повітря не піднімається вище 22 градусів. У спекотніших умовах більбергію потрібно постійно обприскувати — чим частіше, тим краще. Частоту обприскувань зазвичай збільшують пропорційно зі зростанням температури повітря.
9. Грубий і пухкий субстрат
Більбергія підходить для корчів, блоків і гідропоніки, але якщо її вирощують у ґрунті, то вибирають дуже пухкий, грубуватий ґрунт. Рослина не дуже вимоглива до складу і характеристик субстрату і її не обов’язково висаджувати тільки в ґрунт для Бромелієвих. Головне — переконатися в реакції рН близькій до 5,0 і не дуже великій добавці дернової землі. Текстуру ґрунту можна скорегувати і самому, додавши розпушувальні добавки — від шматочків кори і сфагнуму до грубого кокосового волокна.
Для більбергії обов’язковим є закладка дуже високого дренажу (до третини ємності).
10. Пересадка тільки за крайньої необхідності
Більбергія не тільки схильна до розростання і нарощування цілих насінин, а й любить рости вільно. І чим частіше її турбують, тим більше проблем з нею виникає. Більбергію в прямому сенсі варто пересаджувати тільки, коли коріння з’явиться в дренажних отворах і вона розростеться настільки, що діаметру ємності буде не вистачати. Цього правила варто дотримуватися в будь-якому віці!
Пересадження цієї рослини можна провести не тільки в березні, а й протягом усієї весни та літа. У процедурі пересаджування більбергії є одна невелика хитрість: щойно висаджену рослину, хоч як би акуратно її не переносили, краще на кілька днів забезпечити нижнім підігрівом і підвищити температуру повітря до 25 градусів.
Дорогі читачі! Якщо ви будете перевіряти ступінь підсихання ґрунту і забезпечите рослині чистоту та оптимальні температури, проблем з більбергією не виникне. А якщо кущ стане занадто великим, або ви захочете збільшити колекцію, відновити й омолодити стару або хвору рослину, завжди можна просто розділити кущики на частини або вкоренити окремі дітки.
